Скупка у населення виробів з дорогоцінних металів і брухту дорогоцінних

22.09.2015

Документ. Скупка у населення виробів з дорогоцінних металів і брухту дорогоцінних металів: бухгалтерський і податковий облік

Скупка у населення виробів з дорогоцінних металів і брухту дорогоцінних металів:

бухгалтерський і податковий облік

В даний час багатьох підприємців продовжують цікавити питання, пов’язані з операціями по скупки брухту дорогоцінних металів у населення. Про те, як правильно організувати скупку брухту дорогоцінних металів у населення, і піде мова в даній статті.

Хто має право скуповувати вироби з

дорогоцінних металів і що для цього потрібно?

Скуповування лому та виробів з дорогоцінних металів може здійснюватися суб’єктами підприємницької діяльності будь-якої форми власності у межах діяльності з торгівлі і (або) їх виготовлення. Для того щоб здійснювати зазначену діяльність, необхідно одержати ліцензію (п. 8 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. N 1775-III). Ліцензія, що дозволяє скуповувати у населення ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів і лом ювелірних та побутових виробів, що видається Міністерством фінансів України (постанова КМУ від 14.11.2000 р. N 1698).

Щоб отримати ліцензію на торгівлю ювелірними виробами, яка передбачає скуповування лому зазначених виробів, суб’єкт підприємництва повинен подати до Управління контролю за зверненням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння Міністерства фінансів України такі документи:

— заяву про видачу ліцензії;

— нотаріально завірену копію документа, що підтверджує право власності суб’єкта підприємництва на нежитлове приміщення (або нотаріально завірену копію договору оренди нежитлового приміщення) за місцем ведення господарської діяльності;

— відомості про наявність матеріально-технічної бази, необхідної для здійснення операцій з торгівлі скупленими у населення побутовими та ювелірними виробами (а у разі, якщо суб’єкт підприємництва бажає займатися виготовленням виробів з дорогоцінних металів, йому також потрібно надати відомості про наявність необхідної матеріально-технічної бази для виробництва виробів);

— завірені копії документів, що підтверджують рівень освіти і кваліфікації фахівців провідних професій (оцінювачів, скупників, а у разі, якщо суб’єкт підприємництва планує займатися виробництвом виробів — осіб, які займаються виготовленням ювелірних виробів);

— відомості про стан охорони приміщень. У заяві про видачу ліцензії суб’єкт підприємництва обов’язково повинен вказати:

1) відомості про себе:

— найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код (для юридичної особи);

— прізвище, ім’я та по батькові, паспортні дані (серію, номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання), ідентифікаційний номер фізичної особи платника податків ( для фізичної особи);

2) вид господарської діяльності, на провадження якої суб’єкт підприємництва має намір одержати ліцензію (вид господарської діяльності має зазначатися так само, як він формулюється ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів підприємницької діяльності» — торгівля виробами з дорогоцінних металів, а якщо суб’єкт підприємництва, крім торгівлі, збирається також займатися виготовленням виробів — виготовлення виробів з дорогоцінних металів, торгівля виробами з дорогоцінних металів).

У випадку, якщо у суб’єкта підприємництва є філії або інші відокремлені підрозділи, що мають намір провадити діяльність з торгівлі виробами з дорогоцінних металів, у заяві потрібно також зазначити їх місцезнаходження.

що Подаються до Мінфіну відомості про наявність матеріально-технічної бази та відомості про охорону приміщень повинні бути підписані керівником суб’єкта підприємництва.

Після отримання ліцензії Мінфіну на торгівлю скупленими в населення виробами з дорогоцінних металів суб’єкт підприємництва може скуповувати у населення ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів і лом ювелірних та побутових виробів. При цьому необхідно зазначити, що право на скупку промислового брухту дорогоцінних металів у населення дана ліцензія Мінфіну не дає.

Скупка виробів і брухту дорогоцінних металів у населення здійснюється з дотриманням вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виготовлення виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного походження, напівдорогоцінного каміння, торгівлі виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння (затверджених наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва і Мінфіну України від 26.12.2000 р. N 82/350). Відповідно до вищезазначених Ліцензійних умов суб’єкт підприємництва при здійсненні операцій з торгівлі виробами, скупленими у населення, зобов’язаний:

— вести свою діяльність у відповідності з положеннями чинних нормативних актів;

— забезпечувати відповідність матеріально-технічної бази вимогам нормативних документів, касаю трудящих торгівлі виробами з дорогоцінних металів, ох рани праці та охорони навколишнього середовища;

— розробити та затвердити (наказом керівника) внутрішню інструкцію щодо порядку виконання конкретного виду робіт (скупки виробів і брухту дорогоцінних металів у населення); — забезпечити торговельні приміщення спеціальним торговельно-технологічним обладнанням та торговельним інвентарем, що створюють необхідні умови для зберігання, підготовки до продажу, демонстрації та продажу ювелірних та побутових виробів;

— забезпечити торговельні та складські приміщення системою охорони та протипожежної безпеки;

— забезпечити кваліфікацію працівників торгівлі відповідно до вимог навчальних програм Державної пробірної служби та Державного гемоло-технологічного центру України;

— розмістити в місцях торгівлі інформацію щодо діючих в Україні проб на дорогоцінні метали, витяги з документів про порядок проведення експертизи якості дорогоцінних металів, витяги із статті 14 Закону України «Про захист прав споживачів», копію ліцензії на право торгівлі, внутрішню інструкцію;

— розташувати робочі місця оцінників таким чином, щоб забезпечити присутність продавця виробів з дорогоцінних металів при проведенні оцінки виробів (визначенні проби, зважуванні, вилученні штифтів тощод.);

— обладнати робочі місця оцінників ваговимірювальними засобами необхідної точності та меж вимірювання, приладами, інструментами у відповідності з вимогами внутрішньої інструкції;

— приймати (скуповувати) у населення ювелірні вироби незалежно від наявності на них відбитків державних іменників і державних пробірних клейм;

— приймати (скуповувати) вироби в очищеному від жиру та бруду вигляді;

— приймати (скуповувати) ювелірні та побутові вироби після пред’явлення документа, що посвідчує особу.

Якщо суб’єкт підприємництва, крім скупки брухту та виробів з дорогоцінних металів, займається виготовленням ювелірних чи побутових виробів, він також повинен:

— розробити та затвердити (наказом керівника) технічний і технологічний регламенти;

— керуватися у своїй діяльності Інструкцією про порядок одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння (затвердженої наказом Мінфіну України від 06.04.98 N 84);

— розробити та затвердити (наказом керівника) схеми руху дорогоцінних металів, їхнього брухту та відходів на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції;

— розробити та затвердити (наказом керівника) норми використання дорогоцінних металів при здійсненні операцій з виготовлення виробів;

— забезпечувати схоронність дорогоцінних металів, їх брухту і відходів при зберіганні, використанні і транспортуванні, а також при виготовленні виробів;

— розробити і затвердити внутрішню інструкцію про порядок виконання робіт по виготовленню виробів з дорогоцінних металів,

— забезпечувати облік, збір, зберігання брухту і відходів дорогоцінних металів, що створюються в процесі виробництва;

— виготовляти ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, які відповідають пробам, установленим в Україні;

— проставляти відбиток іменника на всіх виготовлених ювелірних та побутових виробах з дорогоцінних металів і щорічно реєструвати відбиток іменника в органах, які здійснюють державний пробірний контроль;

— забезпечувати якість ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів згідно з вимогами ДСТУ 3527-97;

— забезпечити кваліфікацію фахівців у сфері ювелірного виробництва відповідно до вимог навчальних програм Державної пробірної служби та Державного гемологічного центру України.

Особливості здійснення операцій

за скупки брухту дорогоцінних металів

і виробів з дорогоцінних металів

у населення

Купівля брухту і виробів із дорогоцінних металів у населення здійснюється за регульованими цінами. Ціни на придбаний у населення лом, вироби з дорогоцінних металів регулюються Міністерством фінансів України. В даний час ціни на брухт дорогоцінних металів і вироби з нього затверджено наказом Мінфіну України від 07.09.2001 р. N 415 та перебувають на наступному рівні:

При цьому золото у виробах і брухті проб, не передбачених у наведеній вище таблиці, купується за цінами, визначеними виходячи з ціни 42, 0 гривні, платина — 60 грн. срібло — 0,6 грн. паладій — 56,0 грн. (за грам металу в чистоті).

Зубні протези, що були в користуванні, із вмістом золота 900-ой, 750ой проб, елементи знімних протезів із сплаву ЗлПлСрМ 750-90-80 купуються за ціною 34,02 грн. за грам. Брухт виробів, комбінований із золота і срібла, із вмістом срібла до 70% купується за ціною 13,02 грн. за грам, понад 70% — за ціною срібла.

Предмети релігійного культу, медалі і жетони дореволюційного карбування, монети, злитки купуються за цінами відповідного металу і проби.

Визначення маси брухту та виробів із золота, платини та паладію проводиться шляхом зважування на терезах із точністю до 0,01 грама, а срібла — з точністю до 0,1 грама.

При покупці брухту та виробів з дорогоцінних металів договір з фізичною особою в письмовій формі може укладатися, якщо операція виконується в момент її здійснення (тобто якщо передача продавцем брухту дорогоцінних металів і передача покупцем готівкових грошей відбуваються одночасно). Гроші за придбаний брухт також можуть бути перераховані на поточний рахунок фізичної особи, відкритий в банківській установі. В такому випадку продавець брухту і суб’єкт підприємництва, який купує лом дорогоцінних металів, повинні будуть укласти договір у письмовій формі, оскільки така операція не буде виконуватися в момент її вчинення (ст. 44 Цивільного кодексу).

Купуючи у населення лом, вироби з дорогоцінних металів, необхідно також мати на увазі, що заборонено приймати вироби безпосередньо у дітей і підлітків, які не досягли вісімнадцятирічного віку (пп.2.3.3 Ліцензійних умов). Тому у разі виникнення сумнівів щодо віку продавця брухту скупникові слід попросити у продавця паспорт або інший документ, що посвідчує особу і дозволяє визначити вік особи, що продає виріб або брухт дорогоцінних металів.

Бухгалтерський і податковий облік операцій

за скупки брухту дорогоцінних металів

і виробів з дорогоцінних металів

У разі, якщо суб’єкт підприємництва, який купує лом, вироби з дорогоцінних металів, використовує їх у своїй виробничій діяльності або з метою передачі на обробку іншим підприємствам, у бухгалтерському обліку придбаний лом, вироби з дорогоцінних металів обліковуються за дебетом субрахунку 201 «Сировина і матеріали». Якщо вироби скуповуються з метою їх подальшого перепродажу без проведення суттєвої обробки, витрати на їх скупку відображають за дебетом субрахунка 281 «Товари на складі».

Таким чином, операції з придбання брухту дорогоцінних металів у населення в бухгалтерському обліку відображають наступними проводками:

Короткий опис статті: радіодеталі

Джерело: Скупка у населення виробів з дорогоцінних металів і брухту дорогоцінних металів: бухгалтерський і податковий облік

Також ви можете прочитати